розбовтаний

-а, -е, розм.

1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розбовтати.

2) у знач. прикм. Якого розмісили, їздячи, ходячи по ньому під час негоди (про шлях, дорогу).

3) у знач. прикм., перен. Недисциплінований, позбавлений витримки (про людину); неорганізований.